Друк

22 червня у Сумському державному університеті відбулося засідання круглого столу з приводу четвертої промислової революції, більш відомої як Індустрія 4.0. Які перспективи України у цій сфері, і що чекає на нашу країну, якщо…

Сьогодні Україна і Росія залишаються у четвертому технологічному укладі, тоді як всі провідні країни світу вже переходять на шостий. Що це означає? Перший технологічний уклад супроводжувався винаходом ткацького верстату. Другий – парових машин. Третій – електродвигуна. Четвертий – двигуна внутрішнього згорання та нафтохімії, на якому і зупинилася Україна. П’ятий  уклад – рівень вищої технології, цей етап означає перехід до інформаційного постіндустріального суспільства, саме на ньому зараз знаходяться провідні країни світу, які прямують до шостого технологічного укладу, що означає розвиток біотехнологій, ракетно-космічної техніки, генної інженерії, нанотехнологій, винаходу штучного інтелекту і багато іншого. Шостий технологічний уклад забезпечує перехід до четвертої промислової революції – Індустрії 4.0. З погляду на це можна робити висновок: Україна відстає від розвинених країн щонайменше на 50 років розвитку.

За словами завідуючого кафедрою електроніки і комп’ютерної техніки професора Анатолія Опанасюка, Індустрія 4.0 вже передбачена. І супроводжуватися вона буде, крім усього вищезазначеного, ще й впровадженням кібертехнологічних систем. Через 14 років кожен зможе за допомогою доступу до Інтернету вийти на конвеєрну стрічку і замовити той продукт, який потрібен саме йому. Це означає, що у майбутньому не буде прилавків, завалених непотрібною нікому продукцією. Для кожної людини буде вироблятися тільки те, що їй дійсно потрібне – мова йде про безвідходне виробництво. Ціна унікального продукту буде дорівнювати ціні масового. Такий процес отримав назву кастомізація – процес адаптації продукту під окрему аудиторію. Крім того, виробництво буде абсолютно екологічним. Вже з 2030 року в Німеччині заборонений продаж автомобілів з бензиновими двигунами. Вже сьогодні винайдений 3D-принтер, за допомогою якого можна роздрукувати абсолютно все, і що парадоксально, у майбутньому навіть натуральна їжа буде доступною тільки для багатих людей, інші ж будуть їсти лише роздруковану їжу.

Взагалі у загальному своєму вигляді Індустрія 4.0 – засіб підвищення конкурентоспроможності обробної промисловості Німеччини. Так, цей процес є ініціативою саме цієї країни. Починаючи з 2011 року влада Німеччини вкладає 40 млрд євро на рік в розвиток Індустрії 4.0, в той же час, коли в Україніані влада, ані великий бізнес на подану сферу не звертає уваги.

На думку Анатолія Опанасюка, четверта промислова революція матиме катастрофічні соціальні перспективи для України. Хоча сьогодні Україна може пропонувати дешеву робочу силу, у майбутньому вона не матиме аніякої затребуваності. Все буде доведено до такого автоматизму, що керувати більшістюпроцесів можна буде подумки. Це призведе до масового безробіття, так у промисловості не буде потреби наймати людей, які сьогодні виконують некваліфіковану роботу. Працювати будуть лише «люди з мізками» та робітники сфери послуг. Щоб хоча б частково уникнути такої кризи, Україні треба терміново переходити на 3D-принтериі працювати у напрямку програмного забезпечення.

У майбутньому конкурувати будуть ІТ-сфера, нанотехнології, енергетика і подібні сфери виробництва. Час плине і Україні ні в якому разі не можна стояти на місці. «Ще рік тому студенти ходили з проектами 3D-принтерів, а сьогодні такі принтери вже можна бачити на ринку», - зазначив директор ТОВ «Автоматік-груп» Владислав Землянко. Так, вже через кілька років у наших будинках замість звичайного можна буде бачити саме 3D-принтер. Вже сьогодні Медичний інститут СумДУ рухається у напрямку до нових технологій, адже ще у 2013 році у Китаї був зафіксований перших роздрукований орган живих нирок, які за функціональністю були ідентичними до справжніх! Але проблема України полягає в тому, що ініціатив від глобального бізнесу або держави поки що не простежується. Ще десять років тому кафедра електроніки і комп’ютерної техніки СумДУ підготувала проект по нанотехнологіям, але він і досі не профінансований.

Ще однією складовою Індустрії 4.0 є так званий Інтернет речей, про це розповів Костянтин Завражний, керівник IT-компанії. Кажучи коротко, Інтернет речей – це взаємодія речей між собою, тобто концепція підключення до Інтернету побутових предметів, які завдяки цьому можуть взаємодіяти один з одним або з зовнішнім середовищем, збирати корисні дані і на їх основі самостійно діяти без участі людини.Інтернет речей вже тісно взаємодіє з медициною, що стосується, наприклад, імплантатів для моніторингу серцебиття.

Важливою частиною швидкого розвитку, якого потребує Україна, є кластерна політика, в межах якої потрібно звернути особливу увагу на так звану «потрійну спіраль», тобто взаємодія між університетами, державою та підприємницьким сектором. На цьому етапі, як вважає голова Центру розвитку території та соціального маркетингу "Триторія" Юрій Гладенко, потрібно створювати науково-інноваційні кластери, тобто галузеві, територіальні та добровільні об'єднання підприємницьких структур, які тісно співпрацюють освітніми установами, громадським сектором та органами місцевої влади з метою підвищення конкурентоздатності власної продукції і сприяння економічному розвитку регіону. Для цього мають бути налагодженні деякі засоби зв’язків між вищезазначеними групами. Зокрема, до кластерів повинні залучатися нові виробники, людські ресурси, створюватися наукова школа, можливим має стати вільний обмін інформацією, а також взаємозв’язки всередині кластеру.

Так, наприклад, у країнах Заходу наука існує у рамках університетів. Тобто аспіранти разом із науковцями та викладачами створюють спільні проекти, а далі вже самі аспіранти намагаються здобуті навики впровадити в бізнес.

Крім створення кластерів і ключових лабораторій на рівні університету, увагу також необхідно звернути і на кілька інших аспектів, на яких наголосив кандидат філософських наук Михайло Жук. По-перше, потрібно займатися елементами прогнозування, без якого будь-яких процес може вийти з-під контролю або передчасно втратити свою актуальність. По-друге,визначитися з навчальною частиною, адже завжди треба орієнтуватися на час. «Те, що я хочу сказати, застаріло ще до того, як я тільки подумав це сказати», - зазначив Михайло Жук. По-третє, зрозуміти, наскільки людина готова до умов, які швидко змінюються, адже виникнення штучного інтелекту призведе до колосальних змін.

На думку керівника Центру досліджень регіональної безпеки Миколи Назарова технологічні та соціальні трансформації, про які ми говоримо, поставлять нову серію безпекових викликів перед світовою спільнотою. Основні з них - кібербезпека, атаки на ключові об'єкти інфраструктури, подальше відчудження людини від оточуючого світу. Рішення цих проблем можливе виключно завдяки об'єднанню зусиль світових співтовариств у боротьбі за більш безпечне майбутнє.

Підводячи підсумок обговорення, координатор стартап-центру СумДУ New Generation Андрій Півень акцентував увагу на важливості створення нових креативних лабораторій за участі студентів на кафедрах, які зможуть доповнювати одна одну та складати технологічний кластер. Також усі учасники підтримали необхідність створення ініціативної групи для просування даного напряму на усіх рівнях та підтримати "Хартію" http://appau.org.ua/Hart%D1%96ya_%D0%86ndustr%D1%96ya_4-0_in_Ukraine

 

Всі матеріали з круглого столу доступні за посиланнями:

А.Опанасюк - Третя та четверта енергетична революції

Ю.Гладенко - Про формування кластерної політики регіонального розвитку Сумської області

К.Завражний - Промисловий Інтернет-речей

 

Яна Дирявська,

журналіст Центру