Саміт Північно-Атлантичного Альянсу (НАТО) відбувся 8-9 липня 2016 року в Варшаві. Політичними коментаторами даний захід вже був названий переломним, найважливішим з часів завершення "холодної війни". З цими думками варто погодитися, адже внаслідок агресії Російської Федерації в центрі Європи було порушено принцип територіальної цілісності. Анексія Криму та військове втручання на сході України ставить перед НАТО конкретні завдання: перехід від партнерства з РФ до політики стримування та подальшої допомоги Україні як об'єкта агресії.
Результати Саміту можна охарактеризувати за допомогою наступних позицій:
1) Держави консолідованого Заходу (США,ЄС) вкотре продемонстрували політичну підтримку Україні, необхідності відновлення її територіальної цілісності. Є.Столтенберг наголосови, що «НАТО не визнає та ніколи не визнає незаконної анексії Криму». На разі ця підтримка для української держави є вкрай важливою з огляду на поширення гасел на кшталт "Захід втомився від України" та "Про Крим вже ніхто не згадує" ;
2) Затверджено план розгортання чотирьох міжнародних батальйонів на Східному фланзі. Рамковою країною (направляє свої сили та здійснює командування батальйоном) для Польщі визначено США (близько 1000 американських військових), для Литви – Німеччину (близько 500 німецьких військових), Латвії – Канаду, Естонії – Великобританію (близько 500 військових). До батальйонів під командуванням Великобританії та Німеччини також увійдуть французькі солдати. За словами Генсекретаря НАТО Є.Столтенберга, під час Саміту НАТО практично усі держави-члени висловили свою готовність у тій чи іншій формі брати участь у зміцненні східного флангу Альянсу. Присутність батальйонів триватиме стільки, скільки це буде необхідно. У випадку агресії проти відповідних держав міжнародний статус батальйонів автоматично надасть право членам НАТО вважати це агресією проти них;
3) Зроблено акцент на протидію агресії в кіберпросторі. Членами НАТО було прийнято зобовязання з оборони кіберпростору, в якому цей простір прирівнюється до "реального" з усіма відповідними наслідками.
4) Підписано декларацію про співпрацю між НАТО та ЄС за для координації зусиль з протидії загрозам безпеки. Д.Туск зауважив, що "внутрішня та зовнішня безпека – близько пов’язані. Зокрема, наші банки можуть піддатися атаці, а громадяни – стати жертвами інформаційної кампанії";
5) Російська Федерація - загроза №1 для НАТО. Ця констатація призведе до подальшої ізоляції РФ та активізації політики стримування.
6) Членство України в НАТО - не на порядку денному. Основнне завдання - модернізація ВПК та боротьба з корупцією. В рамках Хартії про особливе партнерство Україні буде надана матеріальна, фінансова, консультативна допомога по 40 напрямкам.
7) Оголошення про попередню операційну готовність системи ПРО Aegis Ashore, що означає фактичне прийняття Альянсом від США командування і контролю над системою ПРО (складається з американських кораблів в Іспанії, радарів в Туреччині та пускових установок в Румунії, ще одна така установка буде побудована у Польщі). Як наголосив Є.Столтенберг, «система, яку ми будуємо, повністю спрямована на оборону, вона є щитом в разі нападу з-поза євроатлантичного простору, і не становить загрози для російської системи ядерного відлякування».
8) Країни-союзниці поновили своє зобов’язання не скорочувати видатки на оборону. За інформацією Генсекретаря НАТО, 2015 рік став першим протягом багатьох років, коли загальні видатки країн-членів НАТО на оборону незначно збільшилися. У 2016 р. передбачається 3% зростання (8 млрд. дол. США) видатків на оборону в європейських країна-членах і Канаді.
Отже, агресія Російської Федерації проти України сприяла відновленню актуальності системи колективної безпеки. Збільшення видатків на оборону, розміщення 4 батальйонів на східному фланзі НАТО, надання різнопланової допомоги Україні та визнання РФ агресором №1 у світі - це є перші помітні контр-міри НАТО, які були зроблені на цьому Саміті. З точки зору аналізу цікавим є реакція РФ на відповідні рішення, від яких в значній мірі буде залежати вирішення конфлікту. Від України ж чекають зміцнення обороноздатності, адже у випадку подальшої агресії РФ українцям варто розраховувати на свої сили.
Микола Назаров
керівник Центру