15 вересня на базі Центу досліджень регіональної безпеки відбулося засідання Політичного дискусійного клубу на тему академічної доброчесності. До обговорення приєдналися молоді науковці, аспіранти та студенти Сумського державного університету
Що собою представляє академічна доброчесність?
Якщо говорити мовою Закону України, то академічна доброчесність – це «сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень». Іншими словами, це добросовісне виконання своїх обов’язків як члена академічної спільноти без незаконного використання результатів чужої праці або пошуку неправомірних шляхів здобуття того чи іншого статусу. Проте визначають й інші визначення такому терміну.
Заступник декана з наукової роботи факультету ІФСК Олена Євтушенко вважає, що доброчесність – це, перш за все, довіра, а недоброчесність –проблема ментальності нашого суспільства, яке ладне жити з нею, адже так набагато простіше всім сторонам академічної спільноти. «Людина приходить в університет з метою здобути освіту та забезпечити своє майбутнє. Проте, схвалюючи недоброчесність, вона одночасно погоджується з тим, що якісної освіти вона все одно не отримає», - зазначає Олена Євтушенко.
У свою чергу керівник Центру Микола Назаров зазначає, що існує прямий зв'язок між рівнем академічної доброчесності та безпековим станом в державі. Високий рівень доброчесності знижує рівень корупції, що сприяє стабільній соціально-економічній ситуації в державі, укріплюючи у громадян відчуття безпеки. І навпаки - низький рівень академічної доброчесності негативно впливає на рівень довіри у суспільстві, виводячи на перший план кланові, сімейні та інші види непублічних взаємовідносин.
Які критерії академічної доброчесності?
Світова академічна спільнота виділяє наступні критерії доброчесності:
- Чесність, тобто відсутність будь-якого обману в навчальному процесі.
- Довіра між студентом і викладачем.
- Справедливість – отримання благ, які людина дійсно заслужила.
- Повага однієї сторони до іншої і навпаки.
- Відповідальність.
- Підзвітність.
На етапі аналізу поданого питання стає очевидною прогалина саме в українському законодавстві, адже Закон України «Про вищу освіту» не включає в себе вищеописані параметри, які визначають явище доброчесності у навчальному та науковому процесах.
Як вийти на новий рівень академічної доброчесності в Україні?
По-перше, необхідно більш серйозно відноситися до цього питання: проводити присвячені йому лекції, детальніше інформувати членів академічної спільноти про можливі наслідки таких форм недоброчесності як плагіат (у всіх його проявах), фальсифікація використаних даних, хабарництво тощо.
По-друге, пам’ятати про те, що попит породжує пропозицію, а відповідно відмовлятися давати хабарі у будь-яких їх формах, не давати студентам завдання, які вони не можуть виконати в силу своєї спеціалізації і т.п.
І по-третє, намагатися викорінити стереотипи нашого суспільства про те, що хабарі треба давати обов’язково при всіх можливих життєвих ситуаціях.
Також важливо розуміти, що академічна доброчесність - поняття широке та не обмежується проблематикою плагіату. Це стан довіри, відповідальності та взаємоповаги всередині наукового співтовариства, для якого важливими є поняття справедливості та чесності.
Посилання на матеріали, використані у ході засідання:
Дирявська Яна