29 квітня в рамках проекту «Підтримка журналістської освіти в Україні» у Сумському державному університеті відбувся семінар-практикум з медіаграмотності. Програма семінару включала чотири майстер-класи, під час яких були розглянуті питання контрпропагандистської діяльності і обговоренні важливі аспекти медіаграмотності як споживачів інформації, так і тих, хто її створює.
Професор, завідувач кафедри дипломатичної і консульської служби Дипломатичної академії України при МЗС України, історик за науковим покликанням Ігор Жалоба розповів про медіа і дипломатію. У ході майстер-класу були розглянуті такі теми як еволюція публічності, традиційні ЗМІ й дипломатія, електроннай публічна дипломатія. Ігор Жалоба зробив огляд підґрунтя дипломатії та вимогидо журналістів, що склалися історично. «У мене немає сумнівів, що Україна буде успішною», − зазначив професор і додав, що вже час позбутися так званого принципу «хуторянства» − стереотипу, що всі нам мають допомагати і всі нам щось винні, адже наша країна є повноцінною і свої проблеми на міждержавному рівні зможе вирішити тоді, коли всередині будуть налагодженні взаємозв’язки влади і населення.
Член правління ГО «Центр підтримки журналістів, доктор наук із соціальних комунікацій, професор, декан факультету журналістики Національного університету «Одеська юридична академія» Тетяна Кузнєцова виступила із майстер-класом на тему «До чого призводить агресія в інформаційному просторі?». Починаючи з початку XXІст. слово «війна» стало ключовим у медіа. Така тенденція негативно впливає на підсвідомість людини. Тетяна Кузнєцова розповіла, що сьогодні агресію у ЗМІ можна поділити на чотири гілки: вербальна, візуальна, тематична іпідтекстова. Протидіяти їй можна за допомогою медіаграмотності, якісної медіаосвіти і критичного мислення.
Про «Інформаційну операцію як складову інформаційної війни» говорив доцент кафедри журналістики Ужгородського національного університету, кандидат філологічних наук Володимир Тарасюк. Спікер зазначив, що однією з головних проблем тих, хто сприймає інформацію, є перебування під певною «інформаційною парасолькою», коли адаптувавшись до інформації одного ЗМІ, нам важко почати вірити іншому. Так відбувається підсвідоме нав’язування позиції власника обраного нами ЗМІ і ми вже не можемо сприймати інформацію об’єктивно. Наголосив Володимир Тарасюк також і на тому, що журналістам необхідно підключатися до інформаційного спротиву: перевіряти інформацію за трьома різними джерелами, якщо є така можливість, або ж спілкуватися із свідками, у свої матеріали обов’язково включати експертні думки, залучати незалежну сторону, бути об’єктивними.
Також не оминули увагою тему роботи в зоні бойових дій. Підполковник запасу, військовий журналіст, голова ГО «Відкрита студія» Анатолій Тобілко у ході свого майстер-класу наголошував, що журналіст, який працює в зоні бойових дій, приїжджає туди не подвиг чинити. За час проведення антитерористичної операції у зоні АТО загинуло шість журналістів, тому життя важливіше добре обраного ракурсу. Також необхідно дбати про безпеку людей, які є героями матеріалу: обов’язково брати письмову згоду на публікування імен. Адже «те, що випускалося у мирний час, в умовах війни може вартувати людських життів». Анатолій Тобілко зазначив, що у журналістських матеріалах потрібно використовувати лише прижиттєві світлинизагинблих, ідентифікувати людину зі зброєю лише за її особистої згоди, уникати «мови ворожнечі», закликів до дій і писати правду.
Захід відбувся за підтримки «Фонду розвитку ЗМІ» Посольства США в Україні і Центру досліджень регіональної безпеки СумДУ.
Дирявська Яна
