Тетяно Володимирівно, після революційних подій в Україні, суспільство переживає стрімкі трансформації, які по-різному впливають на психічно-емоційний стан людей. Девальвація гривні, підвищення цін і тарифів, нестабільна політична ситуація та війна на сході країни грають помітну роль у самопочутті людей та їх сприйнятті оточуючого середовища. Як Ви можете описати сучасний психічний стан українського суспільства та які поради Ви можете дати людям, які емоційно сприймають всі ці негативні події ?
"Слід зазначити, що швидкі соціально-економічні зміни для суспільної свідомості, а також для її носія – окремої людини, дуже часто виступають факторами значного психологічного стресу. В цілому, стан стресу є цілком природним явищем. У психології стрес розуміється як загальна активація організму, свого роду тренування психічної та фізичної витривалості. З іншого боку, стан постійного стресу врешті решт виснажує сили індивіда і може приводити до різноманітних деструктивних наслідків.
Якщо говорити про ситуацію в Україні, ми можемо зафіксувати наявність факторів, що провокують прояви стресового стану на рівні як суспільної свідомості в цілому, так і окремого індивіда. Ми можемо звернути увагу на декілька факторів. Перш за все, це події 2013 року, Майдан – дуже емоційно заряджена форми прояву суспільної поведінки, що спровокували значний сплеск енергії. Потім почали відбуватись швидкі суспільно-політичні зміни, події, пов’язані з АТО. Всі ці фактори є значними стресорами, що можуть спровокувати різноманітні дезадаптивні реакції.
Як правило, виділяють три дезадаптивні форми реагування на стресові ситуації – зміна поведінки (асоціальна поведінка), емоційні порушення та соматизація стресу.
Для України, як показують статистичні дані, в теперішній час є характерною третя форма реагування на стрес, а саме – його соматизація, що проявляється у підвищенні рівня захворюваності. При цьому, ми можемо стверджувати, що захворюваність охоплює дуже широкий спектр форм її прояву – від застуди, якою людина починає хворіти все частіше, до таких важких форм як новоутворення та серцево-судинні захворювання.
Виходячи з того, що суспільна свідомість досить повільно реагує на будь-які зовнішні зміни, можна стверджувати, що на даний час ми маємо тільки початкові форми реагування на стресову ситуацію і рівень захворюваності населення наступними роками буде підвищуватись.
Чи є способи опору стресу? Безумовно. Для окремої людини значним стресогенним фактором є ситуація, яка викликає негативні емоції, але на яку людина не може вплинути. Перш за все, потрібно змінити «фокус» власної свідомості, зосередивши на тих формах власного буття, які піддаються нашому впливу та можуть стати джерелом позитивних емоцій – спорт, природа, спілкування з коханою людиною або власними дітьми, творчість… Власне, життя як таке має найбільшу цінність".
Тетяна Іванова - кандидат психологічних наук, доцент кафедри філософії політології та інноваційних соціальних технологій СумДУ. Є експертом у галузі медичної психології та психології емоцій.