Вивчення громадської думки жителів Сумської області з ситуації щодо актуальних загроз безпеки

Деталі

Центр досліджень регіональної безпеки у співпраці з Центром соціально-гуманітарних аспектів регіональних досліджень з 2 по 31 грудня 2017 року провів власне репрезентативне опитування дорослого населення Сумської області у віці 18 років і старше. Польовий етап дослідження тривав з 5 по 25 грудня 2017 року.

Форма дослідження – опитування за допомогою закритої анкети. Дослідження проводилося за спеціально розробленою трирівневою пропорційною вибіркою, яка розраховувалась з врахуванням територіальних і соціально-демографічних показників. Вибірка формувалася на базі сукупності населення з охопленням жителів міста Суми та районів області. Всього за пропорційною вибіркою було опитано 1000 респондентів. Теоретична похибка вибірки становить 3%.

Дослідження проводилося у два етапи. На першому етапі були розроблені програма та інструментарій, сформовані вибірки, а також розроблені маршрути та проведено відповідний інструктаж інтерв'юерів. На другому етапі проведено польові роботи (збір інформації, перевірка роботи інтерв'юерів, вибракування анкет), комп'ютерна обробка, сформовані таблиці і підготовлено звіт.

Обробка анкет велася співробітниками лабораторії за допомогою програми «ОСA».

Метою даного дослідження громадської думки населення Сумської області з ситуації щодо актуальних загроз безпеки та їх ставлення до організації НАТО.

Методологія дослідження – опитування громадської думки з репрезентацією груп соціально-демографічного і географічного розподілу.

Виходячи з зазначеної мети, у дослідженні планується отримати відповіді на головні питання:

  1. Чи відчуває населення на сьогодні себе безпечно та що не дає їм відчувати себе безпечно?
  2. Чи існують відмінності в орієнтаціях і оцінках представників різних соціально-демографічних груп?
  3. З чим асоціюється блок НАТО у представників різних соціально-демографічних груп та наскільки поінформовані у питаннях співпраці України з НАТО, чи підтримують вступ України в НАТО?
  4. Яким засобам масової інформації найчастіше користуються?

На основі обробки та аналізу отриманої інформації можна зробити наступні висновки:

  • Більшість опитаних жителів Сумської області не відчувають себе у безпеці (57% жінок та 51% чоловіків). Лише 23% жінок і 27% чоловіків зазначили, що відчувають себе безпечно. Варто відмітити досить високий відсоток жителів, які не переймаються цим питанням – 18% та 21% відповідно. Це можна пояснити як незацікавленістю цим питанням, так і не бажанням на нього відповідати;

  

 

  • Розподіл відчуття безпеки за віком зображено на наступній діаграмі. Так, відчуття небезпеки переживають більше населення старшого віку (62% у віці 45-60 років та старше 60 років; проти 55% у віці 25-45 років та 43% у віці 18-25 років). Байдужість до питання безпеки частіше висловлює молодь (26%).

 

 

 

 

  • Серед жителів Сумської області найбільш актуальними загрозами є загроза війни, економічна криза в державі та високий рівень злочинності. Загроза війни найбільше непокоїть людей старшого віку (60%), трохи менше людей середнього віку – 52% та 55% відповідно, щодо молоді віком 18-25 років – 46% обрали цю загрозу як найнебезпечнішу. Економічна криза бентежить 52% людей старше 60 років, 44% та 39% жителів віком 45-60 та 25-45 років відповідно та 34% молоді. Щодо високого рівня злочинності – то це третя за пріоритетністю загроза безпеки для жителів області: найбільше в цьому вбачають загрозу люди старше 60 років (27%), а найменше – молодь 18-25 років (19%).

 

 

 

 

  • на думку жителів Сумської області суттєвий позитивний вплив на покращення стану безпеки в області могли б здійснити – покращення економічної ситуації в країні (53% людей старшого віку, 45% та 48% - середнього та 34% молоді); вдосконалення правоохоронної та судової системи (26% людей старшого віку, 43% та 39% - середнього та 32% молоді) та більш жорсткі кроки з боку влади по наведенню порядку (36% людей старшого віку, 33% та 31% - середнього та 33% молоді).

 

 

 

  • блок питань, пов’язаних з НАТО розпочався питанням щодо асоціацій. Респондентам запропонували обрати дефініцію, яка найточніше характеризує Альянс. Отже, блок НАТО найбільше у жителів Сумської області асоціюється з гарантією безпеки для країн-членів (від 42% людей старшого віку до 51% молоді). На другому місці за рейтингом знаходиться асоціація – модернізація української армії (від 31% людей старшого віку до 27% молоді). На третьому місці – агресивний військовий блок (18% людей старшого віку та 17% молоді)

 

 

 

  • Перспективу подальшої співпраці України і НАТО з потенційним вступом Україну в організацію підтримує 41% молоді, 37% та 39% людей середнього віку та 33% старшого. Проти такої стратегії виступили трохи менше 10% молоді, 16% представників середнього віку та майже 20% старшого. Незвичним результатом цього опитування став аномальний високий відсоток громадян, яким важко відповісти на це питання (в середньому третина респондентів).

 

 

 

  • у питанні поінформованості щодо євроатлантичної інтеграції України більшість жителів області відповіли, що потребують більше інформації з цього питання (38% молоді, 43% та 48% середнього віку та 50% старше 60 років). Також важливо зазначити, що до третини опитаних зовсім не цікавляться цим питанням. З цього випливає актуальність роботи Центру з подальшого інформування жителів Сумської області щодо НАТО та співпраці блоку з Україною.

 

 

 

  • У контексті ініціативи Президента України щодо обов’язкового проведення Всенародного референдуми перед вступом України в НАТО, ми поцікавилися рівнем підтримки жителів області цієї ініціативи. Отже, у віковому розрізі підтримують ідею проведення референдуму від 41% до 45% опитаних, виступають проти – від 10% до 17%, а важко відповісти на питання – третині опитаних. Такий результат означає досить високі шанси на підтримку потенційного рішення щодо вступу України в НАТО за умови відповідної інформаційної кампанії.

 

 

 

  • Представники молоді для отримання інформації найчастіше користуються мережею Інтернет та соціальними мережами (67%), на другому місці – із загальноукраїнських телеканалів (30%), а на третьому – місцеве телебачення (21%). Для соціальної групи 25-45 років ми відмічаємо аналогічну закономірність: на першому місці Інтернет та соціальні мережі (51%), на другому – загальноукраїнські телеканали (40%), на третьому – місцеве телебачення (23%). Пріоритетність джерела отримання інформації змінюються для наступної цільової групи. У віці 45-60 років найпопулярнішим є загальноукраїнські телеканали (59%); Інтернет та соцмережі (40%) та друковані ЗМІ (26%). Серед групи старше 60 років найпопулярнішим джерелом інформації є загальнонаціональні телеканали (61%); друковані ЗМІ (37%) та радіо (32%).

 

 

 

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

  1. За результатами досліджень більшість жителів Сумської області не відчувають себе у безпеці (57% жінок та 51% чоловіків). Ще близько 20% опитаних не дали відповідь на це питання – їм байдуже або вони відмовилися відповісти. Це означає, що безпекова ситуація в області є досить складною та потребує постійної роботи у цьому напрямку представників влади, силових структур, громадянського суспільства.
  2. Пріоритетними загрозами безпеки для жителів Сумщини є загроза повномасштабної війни, економічна криза та погіршення криміногенної ситуації. Менш небезпечними для жителів області виявилися політичні конфлікти, ворожа пропаганда, психологічні стреси та екологічні загрози. На нашу думку, кожна із загроз при конкретній ситуації може виявитися найбільш небезпечною, а пріоритизація ризиків є доволі умовною. Однак, для нас є важливим розуміти які ризики на даний момент є найбільш значущі для жителів Сумської області. Це потрібно для формування рекомендацій органам влади та відповідним органам щодо необхідності більш ретельної роботи за конкретними напрямками.
  3. Серед запропонованих шляхів покращення стану безпеки в області респонденти вбачають найбільш необхідні – покращення економічної ситуації в державі, вдосконалення правоохоронної та судової системи та більш жосткі кроки з боку влади по наведенню порядку. Необхідність реалізації економічних реформ та реформ правоохоронної та судової системи не викликає заперечення, однак доволі дискутивним є третій за популярністю варіант – наведення порядку владою, у тому числі силовими інструментами. Це є досить небезпечні тенденції, які можуть призвести до підтримки авторитарних проявів в українській політиці та підтримки відповідних політичних сил.
  4. За більш тісну співпрацю з НАТО з перспективою членства виступили менше половини опитаних (42%). Порівняючи ці дані з результатами опитування 2016-го року, відмічаємо збільшення рівня підтримки НАТО в Сумській області (у 2016 році - 38%). Говорячи про різні соціальні групи, то зазначимо, що більше рівень підтримки НАТО серед чоловіків вище на декілька відсотків, ніж жінок. За віком більше підтримують співпрацю України з НАТО молодь, трішки менше люди середнього віку, ще менше люди старше 60 років. Ця залежність є прогнозованою та пояснюється ідеологічним неприйняттям певною групою людей старшого віку організації НАТО як такої.
  5. Для отримання інформації більшість представників молоді 18-25 років використовує Інтернет та соціальні мережі (67%), також це джерело інформації знаходиться на першому місці для соціальної групи 25-45 років (51%). Загальнонаціональні телеканали здебільшого використовують представники групи 45-60 років (59%) та люди старше 60 років (61%). Друковані ЗМІ користуються певною популярністю також серед цих категорій громадян – 45-60 років (26%) та старше 60 років (37%). Використання радіоприймача здебільшого популярне серед людей старше 60 років (32%), на другому місці – серед людей 45-60 років (14%). Місцеве телебачення виявилося не надто популярним джерелом інформації для єителів області – до 20% в усіх вікових групах.

***

Виходячи з результатів соціологічного дослідження, для покращення безпекової ситуації в Сумській області та повноцінної реалізації Наказу Президента України "Про Концепцію вдосконалення інформування громадськості про співробітництво України з НАТО на період 2017-2020 років" необхідно здійснити наступні кроки:

 

  • Налагодити більш ефективну комунікацію між представниками влади, силових структур, громадських організацій та експертного співтовариства для комплексного інформування жителів області про результати впровадження реформ в Україні, реальний стан криміногенної ситуації в області, дії жителів у разі розгортання військового конфлікту. Має подаватися достовірна інформації з інтерпретаціями спеціалістів, які прокоментують ситуацію та нададуть конкретні поради жителям як діяти в тим чи інших випадках;
  • Залучення до економічного блоку області науковців та представників бізнесу для розробки стратегії сталого економічного розвитку області з врахуванням прикордонного розташування, а також технологічного, інтелектуального та людського потенціалу конкретних територій області. Мають бути виділені “точки росту” населених пунктів та конкретні показники, що мають бути досягнуті. Результатом має стати підвищення рівня життя людей та підвищення їх відчуття безпеки;
  • У політичному вимірі необхідно поглиблювати та розвивати інструменти прямої демократії, які спрямовані на подолання психологічної прірви між владою та громадянами. Різні інструменти прямої демократії, такі як електронні петиції, референдуми, обговорення, громадські ради при ОДА тощо мають відточувати інституційну спроможність громад та налагоджувати більш конструктивну роботу з місцевою владою.
  • Запропонувати нові підходи до інформування жителів області щодо діяльності НАТО, розкриття суті допомоги, яку організація надає Україні (зокрема, створення трастових фондів, інституційна, фінансова, консультаційна допомога). Концепція інформування має передбачати вікові, а також регіональні особливості, мати конкретну цільову аудиторію та інструменти роботи з нею.
  • Особливо необхідно зосередитися на інформуванні молоді (шкільного та студентського віку), а також людей старшого віку (60 років і старше). Для першої соціальної групи характерним є апатія та аполітичність, а для другої – ідеологічно негативне сприйняття НАТО. Для цього необхідно розробити програму роботи зі школярами, студентами та пенсіонерами, беручи до уваги їх коло інтересів, наявний рівень обізнанності щодо НАТО та основні джерела отримання інформації.